Вегетаріанське харчування

5 травня 2025

Вегетаріанство (від латин. Vegetis – життєрадісний, свіжий, повний сил) – це давня оздоровча система харчування, що має глибоке релігійне і філософське підґрунтя, базується на продуктах рослинного походження та передбачає певний спосіб життя. Вегетаріанцями були такі відомі особистості, як Леонардо да Вінчі, Григорій Сковорода, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Нікола Тесла, Володимир Винниченко, Махатма Ганді.

Розрізняють кілька різновидів вегетаріанського харчування:

❖ Веганство – суворе вегетаріанство, при якому дозволяється вживати лише рослинну їжу (як сиру, так і термічно оброблену);

❖ Лактовегетаріанство – крім рослинної їжі дозволяється вживати молоко та молочні продукти;

❖ Лактоововегетаріанство – дозволяється додатково до молочно-рослинної їжі вживати яйця птиці;

Серед корисних аспектів вегетаріанської дієти можна виділити наступні:

• вегетаріанські страви містять значну кількість антиканцерогенних речовин (вітамін С, бета-каротин, селен, терпеноїди, епігенін);

• овочі та фрукти містять достатню кількість вітамінів (аскорбінова кислота, рутин, фолати, бета-каротин), які підвищують стійкість організму до несприятливих чинників навколишнього середовища;

• значний вміст в раціоні клітковини та пектинів сприяє своєчасній появі відчуття ситості, видаленню шкідливих речовин із кишківника, створенню оптимальних умов функціонування корисної кишкової мікрофлори, а фітонциди рослинної їжі (аліцин) пригнічують життєдіяльність умовно-патогенних бактерій;

• у рослинних продуктах харчування високий вміст магнію та калію, а переважання в них лужних еквівалентів сприяє підтриманню гомеостазу;

• відсутність в рослинній їжі холестерину, наявність сполук, які знижують вміст холестерину в крові (сапоніни, біофлавоноїди) та збалансований вміст насичених і ненасичених жирних кислот (зокрема, олія з насіння льону) зумовлюють антиатеросклеротичну спрямованість раціону;

• у суворих вегетаріанців, порівняно з особами, які дотримуватися традиційного харчування, нижча смертність від ішемічної хвороби серця, нижчий індекс маси тіла, менша захворюваність на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет ІІ типу, подагру, рідше спостерігаються деякі форми раку, зокрема товстої кишки.

Однак, слід зауважити, що харчування суворих вегетаріанців (веганів) – дефіцитне на деякі вітаміни (В12, D3) та мінеральні речовини (залізо, цинк, кальцій, йод), омега-3 жирні кислоти. Також у дітей, вагітних та годуючих жінок, осіб, які займаються важкою фізичною працею або спортом, а також у разі деяких захворювань органів травлення, після великих хірургічних втручань і травм, опікової хвороби, підвищується потреба в повноцінному білку, яку не може забезпечити веганство.

У раціонах лактовегетаріанців та лактоововегетаріанців на відміну від веганів більший вміст повноцінних білків, вітамінів D3 і В12 , заліза, частково міді та цинку. Вегетаріанське харчування передбачається у дні посту та є складовою частиною дієтотерапії багатьох захворювань у вигляді розвантажувальних днів. Зокрема, вегетаріанська спрямованість харчування, що не виключає споживання деяких продуктів тваринного походження (нежирні молочнокислі продукти, перепелині яйця, продукти бджільництва) рекомендується при атеросклерозі, ожирінні, подагрі, сечокам’яній хворобі з ура-турією, хворобах травного тракту, що супроводжуються закрепами.

У період із 2000 по 2010 р. свою думку про вегетаріанську дієту висловили ряд авторитетних медичних організацій (Американська, Канадська, Новозеландська, Австралійська асоціації дієтологів, Британський інститут харчування, Швейцарське відомство здоров’я, Німецьке товариство раціонального харчування та інші), які вважають, що за умови правильно спланованої вегетаріанської дієти, вона може розглядатися як повноцінна для всіх вікових груп (окрім дітей) та застосовуватися в профілактиці і лікуванні різних захворювань.

Підготувала:

доцент кафедри гігієни та екології, к.мед.н. Кушнір Оксана Василівна