Щороку мільйони людей у всьому світі стикаються з необхідністю пристосовуватися до переходу на літній або зимовий час. Хоча годинник переводять лише на одну годину, ця зміна може впливати на наше самопочуття та повсякденне життя. Наш організм працює за власним внутрішнім годинником, який орієнтується на світло і темряву. Саме він визначає, коли нам хочеться спати, їсти, працювати чи відпочивати. Коли час на годиннику штучно змінюється, організму доводиться пристосовуватися до нового режиму. Через це деякі люди можуть відчувати втому, сонливість, дратівливість або труднощі з концентрацією уваги. Тому важливо розуміти, як перехід на літній чи зимовий час впливає на організм і що можна зробити, щоб легше адаптуватися до цих змін.
• Порушення сну. Зміщення часу на одну годину може тимчасово порушити звичний режим сну та неспання. У перші кілька днів після переведення годинника люди часто скаржаться на труднощі із засинанням, поверхневий сон або, навпаки, надмірну сонливість удень.
• Погіршення емоційного стану. Восени тривалість світлового дня природно скорочується, а після переходу на зимовий час вечори стають ще темнішими. Недостатня кількість сонячного світла може сприяти появі втоми, пригніченого настрою, дратівливості та симптомів сезонної депресії, що пов’язано зі змінами у виробленні серотоніну й мелатоніну.
• Вплив на серцево-судинну систему. Для організму переведення годинника є своєрідним стресовим чинником. У перші дні після зміни часу може спостерігатися підвищення артеріального тиску, порушення серцевого ритму та погіршення самопочуття, особливо в осіб із серцево-судинними захворюваннями.
• Зниження уваги та працездатності. Адаптація до нового режиму нерідко супроводжується втомою, сонливістю та зниженням концентрації уваги. Це може негативно впливати на ефективність навчання, виконання професійних обов’язків і повсякденну діяльність.
У більшості людей організм пристосовується до нового часу протягом кількох днів, проте дітям, людям похилого віку та особам із хронічними захворюваннями для адаптації може знадобитися до двох тижнів. Щоб полегшити цей період, варто дотримуватися кількох простих рекомендацій:
• поступово змінюйте режим сну та за кілька днів до переведення годинника почніть лягати спати та прокидатися на 10–15 хвилин раніше. Це допоможе організму м’якше пристосуватися до нового розпорядку дня.
• проводьте більше часу на ранковому світлі, тому що ранкові прогулянки або легка фізична активність на свіжому повітрі сприяють швидшому налаштуванню внутрішнього біологічного годинника.
• обмежте вживання кофеїну та користування гаджетами перед сном, тому що вони можуть знижувати вироблення мелатоніну, гормону, який регулює сон.
• не відмовляйтеся від сніданку, адже перший прийом їжі після пробудження є важливим сигналом для організму про початок нового дня.
Отже, хоча переведення годинника здається незначною зміною, воно може впливати на сон, настрій, працездатність і стан здоров’я. Дотримання простих правил допоможе організму швидше адаптуватися та зменшити можливий дискомфорт у період переходу на новий час.
Алла Ходоровська – лікар – епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н., доцент БДМУ.
