Щороку 3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю

3 грудня 2025

Щороку 3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році як нагадування про необхідність спільних зусиль для захисту прав і гідності людей з інвалідністю та підвищення обізнаності суспільства щодо викликів, з якими вони стикаються.

Інвалідність має багато форм і причин, і кожна з них вимагає специфічної уваги та підтримки як з боку спільноти, так і від близьких, тому важливо розглядати основні форми інвалідності окремо, щоб краще розуміти їхні особливості та необхідність підтримки.

Вроджена інвалідність виникає внаслідок генетичних аномалій або порушень внутрішньоутробного розвитку, зокрема синдром Дауна та дитячий церебральний параліч і зазвичай це потребує спеціального догляду та реабілітації від народження.

До набутих форм інвалідності належать стани, що виникають унаслідок травм, транспортних пригод, тяжких захворювань, інфекцій чи оперативних втручань, серед яких є ампутації, наслідки інсульту та онкологічні ураження.

Фізична інвалідність визначається як обмеження рухових можливостей, що впливає на здатність людини пересуватися, підтримувати рівновагу та взаємодіяти з навколишнім середовищем. У таких випадках часто потрібна підтримка близьких або спеціальні засоби, які допомагають залишатися активними.

Інтелектуальна та психічна інвалідність характеризується порушеннями когнітивних процесів, мислення, пам’яті та емоційної сфери, що може бути наслідком вроджених чи набутих станів, серед яких аутизм, шизофренія, деменція. Такі порушення суттєво впливають на якість життя, вимагають комплексної медичної допомоги, психологічної підтримки та створення умов для максимальної інтеграції людини у суспільство.

За тривалістю перебігу інвалідність є тимчасовою, яка зникає після лікування або постійною, яка залишається назавжди.

Незалежно від форми інвалідності, кожна людина має право на рівні можливості для освіти, праці, культурного розвитку та активної участі в житті громади, саме тому потрібно говорити про інклюзивність, як підхід, який гарантує не лише доступність, а й створення умов для повної інтеграції у суспільство, що ґрунтується на таких принципах:

Рівність можливостей означає рівний доступ до освіти, праці, медицини, транспорту й культури.

Прийняття та повага це усвідомлення цінності різноманітності та шанобливе ставлення до особливостей кожної людини.

Усунення бар’єрів означає системну роботу над ліквідацією фізичних, соціальних, мовних і культурних перешкод, які обмежують участь людей у житті громади.

Пам’ятайте, що люди з інвалідністю стикаються не лише з фізичними труднощами, але й із психологічними, соціальними та фінансовими викликами, саме тому наше спільне завдання створювати умови, які забезпечують їхню незалежність, збереження гідності та повну інтеграцію в суспільство.

Алла Ходоровська – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н., доцент БДМУ.