Що треба знати про туберкульоз: як передається й проявляється хвороба і хто має вищий ризик захворіти
Туберкульоз (ТБ) — це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis, яке й сьогодні залишається серйозною проблемою громадського здоров’я у світі.
Раннє виявлення хвороби, повне проходження курсу лікування та подолання стигми щодо пацієнтів – ключові умови для зменшення поширення ТБ. Як розвивається захворювання, які симптоми можуть на нього вказувати та хто належить до груп підвищеного ризику розповідаємо в цій статті.
Як розвивається туберкульоз
Інфекція передається повітряним шляхом – під час кашлю, чхання чи розмови з людиною, яка виділяє мікобактерії. Після потрапляння в організм бактерія може тривалий час залишатися в неактивному стані – людина не має симптомів і не становить небезпеки для інших.
Найчастіше перехід інфекції в активну форму відбувається протягом перших двох років після інфікування. Ризик залежить передусім від стану імунної системи. Єдиним ефективним способом запобігти цьому є профілактичне лікування.
Зазвичай туберкульоз уражає легені, однак може поширюватися й на інші органи – лімфатичні вузли, кістки, суглоби, органи сечостатевої системи, шкіру.
Основні симптоми
Ознаками легеневого туберкульозу можуть бути:
• тривале підвищення температури тіла або лихоманка понад тиждень;
• нічна пітливість, особливо вночі;
• слабкість, швидка втомлюваність;
• задишка під час фізичних навантажень;
• безпричинна втрата ваги;

• зниження апетиту.
У дітей може бути затримка росту або недостатній набір маси тіла.
Симптоми позалегеневого туберкульозу залежать від того, який орган уражений.
До груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу належать:
• особи, які контактували з людьми, які хворіють на туберкульоз;
• люди, які живуть з ВІЛ;
• особи, які працюють або працювали в минулому у виробничих умовах із впливом діоксиду кремнію (головним чином, шахтарі і працівники металургійної галузі);
• особи, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання; особи, узяті під варту, або засудженні до позбавлення волі, які перебувають в слідчих ізоляторах/установах виконання покарань; особи, які звільнилися із місць позбавлення волі; персонал, в т.ч. медичний, слідчих ізоляторів та установ виконання покарань;
• медичні працівники;
• люди з вперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від туберкульозу;
• особи з захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, отримання імуносупресивної терапії, отримання терапії інгібітором ФНП-α);
• особи, які зловживають алкоголем чи вживають наркотики;
• мігранти, в тому числі, внутрішньо переміщені особи;
• військовослужбовці;
• особи, які перебувають за межею бідності (зокрема, особи, які перебувають на обліку як малозабезпечені);
• особи без визначеного місця проживання;
• люди, які раніше лікувались від туберкульозу;
• особи з хронічними респіраторними захворюваннями;
• люди із захворюванням на пневмонію;
• курці;
• особи із дефіцитом харчування або особи з ІМТ ≤ 18;
• особи із гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
• особи із хронічною нирковою недостатністю;
• люди старше 60 років;
• вагітні (а також жінки у післяпологовому періоді протягом 3 місяців після пологів);
• особи, які перебувають у ЗОЗ психоневрологічного профілю;
• люди, які живуть у притулках.