Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок у світі

7 жовтня 2026

Ми продовжуємо говорити про профілактику та важливість своєчасного обстеження.

Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі діагностують понад 2,3 мільйона нових випадків щороку. Хоча рак молочної залози переважно вражає жінок, близько 1% від загальної кількості випадків раку молочної залози припадає на чоловіче населення.

Для привернення уваги до цієї проблеми та підтримки людей, які зіткнулися з цим захворюванням, у всьому світі використовується символ боротьби з раком молочної залози — рожева стрічка. Основними напрямами ініціативи є підвищення обізнаності населення про фактори ризику, заохочення до своєчасного звернення за медичною допомогою, інформування про сучасні можливості лікування та підтримка пацієнтів у період відновлення.

За даними Національного канцер-реєстру, у 2025 році в Україні було зареєстровано 12 022 випадки раку молочної залози, з них 11938 — серед жінок та 84 — серед чоловіків. Померло 3438 людей, серед яких 3409 жінок та 29 чоловіків.

За оперативними даними, у Чернівецькій області станом на 2025 рік на диспансерному обліку з приводу раку молочної залози перебували 3746 осіб, у тому числі 3711 жінок, з них зареєстровано 227 нових випадків.

Одним із основних факторів ризику раку молочної залози є жіноча стать, а ймовірність розвитку захворювання загалом збільшується з віком.

Важливе значення має також спадковість. За оцінками, щонайменше 5% випадків раку молочної залози пов’язані з рідкісними успадкованими патогенними варіантами генів, що визначають схильність до цього захворювання.

До інших факторів, які можуть підвищувати ризик, належать:

– наявність раку молочної залози у близьких родичів, зокрема матері, бабусі, сестри чи тітки;

– відсутність вагітностей і пологів;

– перша вагітність у віці 30 років і старше;

– вік понад 40 років;

– ранній початок менструацій — до 12 років;

– настання менопаузи після 55 років;

– тривале безперервне застосування гормональних контрацептивів або гормональної замісної терапії у період менопаузи;

– цукровий діабет;

– надлишкова маса тіла та ожиріння;

– куріння;

– надмірне вживання алкоголю;

– артеріальна гіпертензія;

– рак молочної залози або яєчника в анамнезі;

– вплив іонізуючого випромінювання.

За оцінками, близько 21% смертей від раку молочної залози пов’язані з такими чинниками, як вживання алкоголю, надмірна маса тіла або ожиріння у постменопаузі та недостатня фізична активність.

Тому значну роль у профілактиці відіграє спосіб життя. Варто підтримувати здорову масу тіла, регулярно рухатися, відмовитися від куріння та обмежити або повністю виключити вживання алкоголю.

Не менш важливими залишаються регулярні профілактичні огляди та своєчасна діагностика не рідше одного разу на 1–2 роки. Проведення мамографії / УЗД молочних залоз необхідне всім жінкам у віці 50 років і старшим, кожні 2 роки. За наявності факторів ризику – з 40 років.

Однією з причин високої смертності від раку молочної залози залишається пізнє звернення по медичну допомогу. Чим раніше виявлено захворювання, тим більше можливостей для ефективного лікування: при виявленні на I стадії — близько 95% ефективності, на II — близько 80%, на III — близько 50%.

Кожна жінка не рідше одного разу на місяць повинна самостійно обстежувати молочні залози. Найкращий час для самообстеження грудей – це зазвичай тиждень після закінчення менструації. Під час менопаузи варто проводити дослідження щомісяця в 1-й день місяця.

Приводом для звернення до лікаря можуть бути:

– прозорі або кров’янисті виділення із соска;

втягнення соска, якого раніше не було;

– зміна кольору, структури або стану шкіри молочної залози;

– набряк чи помітна зміна розміру або форми грудей;

– нове ущільнення або інше новоутворення у молочних залозах;

– ерозії, кірочки, лущення чи виразкові зміни в ділянці соска або ареоли;

– збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій чи надключичній ділянці.

Якщо ви виявили незвичну зміну — не намагайтеся встановити діагноз самостійно, а краще зверніться до лікаря. Саме рання діагностика може врятувати життя.