Латентна туберкульозна інфекція (ТБ-інфекція) – це стан, коли збудник туберкульозу (мікобактерія) присутній в організмі, але перебуває в неактивному, «сплячому» стані

20 березня 2026

Латентна туберкульозна інфекція (ТБ-інфекція) – це стан, коли збудник туберкульозу (мікобактерія) присутній в організмі, але перебуває в неактивному, «сплячому» стані. Симптоми відсутні, людина почувається здоровою і не є заразною для оточення. Проте, без профілактичного лікування інфекція може перерости в активну форму, особливо при ослабленні імунітету.

Інфікованими мікобактеріями туберкульозу є близько чверті населення планети. Близько 5–15% інфікованих людей можуть захворіти на активний туберкульоз протягом життя. Найвищий ризик захворіти — у перші 2-5 років після інфікування.

Ризик розвитку активного туберкульозу після інфікування ТБ-інфекцією зростає за наявності таких факторів як:

– контакт із людиною, яка хворіє на ТБ, протягом останніх двох років;

– ВІЛ-інфекція;

– прийом імуносупресивних препаратів, проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу, підготовка до трансплантації;

– вроджені імунодефіцитні стани;

– наявність силікозу або антракосилікозу.

У таких випадках варто звернутися до сімейного лікаря для обстеження і, за потреби, проведення профілактичного лікування.

Основними методами виявлення латентної ТБ-інфекції, які доступні в Україні, є шкірні тести (проба Манту та нові шкірні тести) або тести на визначення вивільнення гамма-інтерферону (квантиферонові тести). Точність такого тесту – 98-100%.

Єдиний ефективний спосіб запобігти розвитку хвороби — профілактичне лікування.

Профілактична терапія проводиться відповідно до рекомендацій ВООЗ. Курс може тривати 1 чи 3 місяці, а захисний ефект зберігається понад 10 років за умови повного проходження лікування.

Під час лікування важливо дотримуватися призначень лікаря і не переривати курс лікування.

В Україні діагностика та профілактичне лікування ТБ-інфекції є безоплатним.