Астма є одним із найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань дихальних шляхів, на яке страждає понад 260 мільйонів людей у світі

5 травня 2026

Астма є одним із найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань дихальних шляхів, на яке страждає понад 260 мільйонів людей у світі. Хвороба проявляється нападами задишки, свистячим диханням та відчуттям задухи, що суттєво обмежують фізичну активність людини, а за відсутності належного контролю — становлять серйозну загрозу для життя.

Щороку астма стає причиною понад 450 000 смертей. Приблизно 96% летальних випадків припадає на країни з низьким або середнім рівнем доходу; важливо наголосити, що більшості цих смертей можна було запобігти.

Глобальна ініціатива з боротьби проти астми (GINA) є провідним джерелом науково обґрунтованих стратегій, спрямованих на підвищення обізнаності та вдосконалення методів ведення пацієнтів.

Астму можна ефективно контролювати. Більшість пацієнтів здатні досягти належного тривалого контролю над перебігом захворювання за допомогою базової терапії, що включає інгаляційні кортикостероїди (ІКС). Правильне лікування забезпечує відсутність тяжких загострень і тривожних симптомів удень або вночі, збереження нормальної (або близької до норми) функції легень, а також можливість вести активний спосіб життя, зокрема виконувати фізичні вправи. Згідно з сучасними рекомендаціями, дорослі, підлітки та діти віком 6–11 років повинні отримувати терапію, що містить ІКС. Це значно знижує частоту й тяжкість симптомів, ризик госпіталізацій та летальності від астми.

Ключовим елементом профілактики астми є ідентифікація та мінімізація контакту з тригерами — зовнішніми чинниками, що провокують загострення. Важливо максимально обмежити вплив аероалергенів у побуті, зокрема пилку, плісняви, кліщів домашнього пилу та епідермальних алергенів тварин. Категорична відмова від куріння (зокрема пасивного) суттєво знижує частоту рецидивів. Крім того, ефективна профілактика неможлива без суворої медикаментозної дисципліни — точного дотримання призначеної лікарем схеми базової терапії.